В Україні вшановують Бориса Едуардса, встановивши меморіальну дошку в Одесі та перейменувавши вулицю на його честь у Київському районі.

Народився 27 травня 1860 року в Одесі в родині британського підданого та українки. Ранні художні навички здобув в Одеській малювальній школі, де навчався у видатного професора.

1885 року він організував свою першу персональну виставку скульптури в Одесі, перш ніж поїхати на навчання до Парижа. У Франції навчався в Академії Жюльєна та працював над портретом Луї Пастера.

Критики відзначали: «Едуардс — один з небагатьох художників, які з любов’ю зображують тіло».

У 1899 році він провів значну виставку, присвячену 15-річчю творчості, у Воронцовському палаці. Його роботи також були представлені на Всесвітній виставці в Парижі та інших значних виставках.

Едуардс заснував першу в Україні бронзову ливарню та був співзасновником Одеського літературно-артистичного товариства і музею витончених мистецтв.

Його родина мала різноманітне походження: британське, українське, ірландське, іспанське та турецьке. Едуардс міг би успадкувати нерухомість в Нью-Йорку, але обрав шлях мистецтва.

У 1918 році він став директором Одеського художнього училища, перетворивши його на вищий навчальний заклад. Того ж року відбулася його остання виставка, яка підсумувала 35 років творчої праці.

У 1919 році емігрував на Мальту, де створив меморіал на честь загиблих героїв Мальти. Помер 12 лютого 1924 року і похований на Мальті.