Керівники навчальних закладів зобов’язані інформувати правоохоронців та служби у справах дітей про випадки булінгу.

Приховування таких фактів може призвести до адміністративної відповідальності, зазначила омбудсменка у сфері освіти Надія Лещик.

Вона пояснила, що директори шкіл та дитячих садків повинні реагувати на усні або письмові скарги щодо насильства або жорстокого поводження з дітьми. Закон вимагає, щоб це робили впродовж доби після отримання скарги.

Якщо виявлено ознаки булінгу, керівник зобов’язаний терміново повідомити батьків або опікунів дитини, а також подати письмову заяву в поліцію та службу у справах дітей.

Надія Лещик підкреслила, що таке повідомлення є необхідним для притягнення до відповідальності кривдників і їхніх батьків (якщо мова йде про учнів). Після подання заяви поліція може розпочати розслідування, а суд визначить, чи дійсно дитина стала жертвою цькування.

“Не завжди у заяві (керівника закладу – ред.) йдеться про булінг, іноді це може бути одноразове насильство, але в будь-якому випадку це не можна ігнорувати – це також жорстоке поводження, і саме поліція визначить, чи є підстави для відкриття кримінальної справи або складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Визначити, як кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною, має право лише поліція, а не керівник навчального закладу”, – пояснила освітня омбудсменка.

За її словами, директори або комісії, які розглядають випадки булінгу в школах, не мають права встановлювати, чи дійсно дитина зазнала цькування, але можуть зафіксувати ознаки знущання, щоб викласти їх у зверненні до поліції та ухвалити рішення про подальші дії в закладі.

Якщо директор школи не звернеться до поліції, це може призвести до адміністративної відповідальності згідно з частиною 5 статті 173-4 КУпАП. У такому випадку йому загрожує штраф (від 425 до 850 гривень) або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% зарплати.

Судова практика свідчить про те, що найчастіше суд накладає штраф на правопорушника.

Звернення до офісу освітнього омбудсмена свідчать про те, що деякі керівники не повідомляють правоохоронні органи через страх за репутацію закладу або можливість розголосу ситуації.

Крім того, директори помилково вважають, що звертатися до поліції слід лише після розгляду скарги спеціальною комісією.

“Але замовчування таких ситуацій лише погіршує проблему і призводить до негативних наслідків для всіх учасників освітнього процесу, зокрема для керівника закладу”, – вважає Надія Лещик.

Раніше Міністерство освіти і науки запровадило механізм швидкого повідомлення про випадки цькування в школах. Учень або його батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати скаргу в електронному вигляді.